Прочитати детальніший огляд на настільну гру La Isla (Острів). Зігравши 5 партій, не скажу, що гра припала до мого серця, хоча її автор Штефан Фельд, а його ігри я поважаю та полюбляю. Тому я вирішив проекспериментувати та зробити нову рубрику – “Грати чи ні”? Я обґрунтую чому мені гра не сподобалась, а мій гість Savam, якому гра подобається, буде доводитиме свою думку.
Підготовка до гри займає час, треба випадковим чином сформувати поле й розмістити на нього тварин.
Не скажу, що так уже й багато часу іде, а щоразу нове поле – це, як на мене, скоріше перевага гри такої ваги.
Фельд у своїх іграх робить багато варіантів можливостей для ходу гравця. У “Замках Бургундії” ви за допомогою кістки-6 можете взяти, чи покласти плитку, що стосується цифри на кістці, або продати відповідний товар. У “Трояні” 6 варіантів дій у кожного гравця, і вони дуже відрізняються між собою. У “Брюгге” за допомогою карти можливо її збудувати, зробити фундаментом, витратити на місток, обміняти на гроші, боротися проти загроз. В “Острові” тільки 3 варіанти можливих дій з картою.
Зважаючи на те, що гра не надто складна за правилами і, мабуть, задумувалася, як сімейна (тут я можу тільки припустити), то 3 дій для звичайних гравців цілком вистачає. А досвідченим гравцям варто потрактувати гру, як філер. І тоді все стає на свої місця.
У базовому варіанті гри кожен гравець отримує 3 карти, і має розділити їх на 3 дії. Тобто варіантів не так і багато, хоча можна ще спасувати додатково для отримання нового ресурсу. З додатковими картами можна розширити прихід карт на руку до 4, але й цього замало. В останню свою гру я за два раунди з чотирма картами так і не зміг отримати потрібний мені ресурс для розташування фігурки.
Як на мене, від такого “обмеження” дій гра тільки виграє у динамічності. Хід кожного гравця не затягується на 10 хвилин.
У грі не так багато можливостей набирання переможних очок. Найкращий варіант – збирати тварин одного виду й прокачувати цей вид на шкалі. Ще можна спробувати зібрати хоча б декілька наборів усіх тварин, але це складно виконати.
Ну так, в “Острові”, по суті, лише два способи набирання очок – за кількістю кожної тварини та за набори з усіх тварин. Не скажу, що прокачувати лише один вид – найкращий варіант. Досить зібрати один набір і можлива різниця в очках суттєво скоротиться. До того ж, суперники добре бачать, хто яку тваринку прокачує на шкалі вартості, тож можна забирати в суперників потрібні їм тварини.
Щоб узяти один жетон тварини, потрібно 3 або 4 фігурки шукача (це 3-4 ходи). Тому щоб простіше брати наступні жетони, гравці розташовують свої фігури на сусідні місця. Тобто гравцю треба що б сусідня ділянка межувала з твариною потрібного виду, а локації для пересування були кольору ресурсів гравця.
Тут доводиться прораховувати наперед можливу стратегію взяття тваринок. Тобто від 3-4 шукачів створюється “мережа”. Звичайно, є момент удачі, коли приходять потрібні кубики ресурсів (завдяки картам), але цю удачу теж можна компенсувати активними картами (одні ділянки потребуватимуть лише одного кубики, другі – даватимуть додатковий кубик, або пересуватимуть вартість тварини на шкалі, або кубики одного кольору будуть джокерами. Себто, постійно треба комбінувати після одержання нових карт. І маючи лише 3 карти й 3 дії – це не так уже й складно для гравців.
Як на мене, що б добре зіграти партію, потрібна удача. Як не буде удачі у вас, то вона буде у суперника, й в підсумку ви програєте з великою різницею в очках.
В кожній грі є елемент щастя – прийшла потрібна карта чи ні. Я сказав би, що в “Острові” (особливо з картами доповнення) можна дещо впливати на удачу. До того ж, завжди можна поламати довготривалі плани суперника, швидше закінчивши гру.
Ось така в нас вийшла спільна стаття з Savam. Може у наступному подібному матеріалу щось зміниться, головне знайти гру й її шанувальників. Готовий вислухати рекомендації щодо поліпшення даної рубрики або вам даний формат не сподобався?
[democracy id="3"]
Отправить ответ