Я не люблю читати правила до настільних ігор


Сабж. Не люблю я читати правила, але їх доводиться читати. Сам процес читання мені подобається, я намагаюся читати хоча б по одній книзі в тиждень (читаємо мій телеграм канал), але з правилами у мене інші відносини. Найпростіше сісти за стіл, прослухати пояснення правил від когось і почати грати. Перегляд відео з правилами гри набагато спрощує знайомство з грою, показує ігровий процес, але цього недостатньо щоб зіграти в повноцінну гру (та й в відео бувають помилки в правилах).


Правила бувають різні – маленькі, великі, з поясненнями і додатковим FAQ, написані добре або погано. Наприклад, раніше досить часто можна було зустріти в іграх справа короткий зміст правил, щоб при повторному читанні можна було прочитати ключовий момент і не відволікатися на «воду».


Найбільше мені не подобаються багатосторінкові правила з купою пояснень. Пам’ятаю, як грали давним-давно в першу редакцію Robinson Crusoe: Adventures on the Cursed Island. У грі були просто жахливі правила, хоч на той момент і моя компанія не мала великого досвіду з настільними іграми. У міру читання правил ми конспектували на листочку основні моменти, щоб не намудрувати в ігровому процесі і не зробити гру занадто важкою або легкою. Там було близько 20 або більше сторінок + спеціально читали FAQ. Навіть зараз мене часто просять зіграти в цю гру, але я кажу, тільки якщо ви самі перечитаєте правила, я готовий зіграти. Кажуть, що в другій редакції гри правила вже можна читати.


У моїй скарбничці є дві гри у яких я не зміг нормально прочитати і зрозуміти до кінця правила. Назви ігор писати не буду, хоча в одну з них я все ж планую зіграти, так як вона у мене є в колекції. Це мене найбільше і лякає, що я не тільки повинен прочитати правила до гри, але і повністю їх зрозуміти, включаючи дрібні нюанси, щоб потім довести зміст гри для інших гравців і відповісти на їхні запитання.


Як ви могли помітити, досить часто в ігротеках зустрічаються нові ігри і доводится в середньому читати вперше правила для 2-4 ігор, а значить будуть спірні моменти в грі, які я забуду. Наприклад, на марсіанську ігротеку 55 при грі в Super Motherload я забув, що у гравців є ліміт на кількість карт в руці. Хоча є карта завдання, для якої треба 9 карт, хоча карти понад 7 йдуть до скиду у кінці раунду, дрібниця, а ігровий процес трохи був порушен. Зазвичай я намагаюся ще когось попросити додатково прочитати правила, хоча б однієї гри, щоб можна було мене підстрахувати.


Хоч відео огляди правил хороші, але не завжди вони дадуть відповідь на всі питання. Буквально в минулу ігротеку 57 я два рази показав трихвилинне відео з оглядом правил Welcome To, але все одно треба було на реальному прикладі пояснювати деякі моменти гри. Мені більше подобається переглядати летсплеїв після спірних моментів в грі, наприклад, після гри в Mansions of Madness 2 редакції.


Ще один негативний момент для мене в читанні правил, це коли вони не переведені на українську або російську мову. Для цих цілей я прошу людину, яка знає найбільш краще англійську мову прочитати правила і розповісти їх нам. Наприклад, в Paper Tales і DownForce ми грали ще до виходу локалізації і доводилося читати правила англійською. Через це я не зіграв в деяку частину ігор. Хоча один раз навіть сам переклав правила для невеликого абстракту Bubblee Pop


Не люблю читати правила, але їх треба читати. Перед кожною ігротекою я читаю правила до всіх ігор, а так як не в усі встигаємо зіграти, правила з часом без реалізації їх в живу, забуваються. Наприклад, правила до Yggdrasil я вже три рази читав, але все не виходить вставити дану гру в ігротеку.


Так само перед написанням огляду до гри я читаю правила. Тут вже бувають і позитивні моменти, коли я знаходжу раніше непомічену дрібницю. Хоча мене в оглядах кажуть, що я багато уваги приділяю правилам. Найкраще правила читати після зіграної партії, щоб знайти не точності і в наступний раз зіграти правильно.


Пам’ятаю ще в далекому 2013 році, коли тільки познайомилися з Carcassonne ми перші півроку грали неправильно. У грі правил на 4 сторінки, і ми випустили з уваги лише одне речення. У нашій грі можна було розміщувати міпла на ділянку тайла, який би межував з чужим тайлом і міплом. Так у нас могла відбуватися баталія за фортецю, де було представлено по 3-4 міпла кожного гравця.


Для мене золота середина – це правила гри на 8 сторінок. Такий текст читається швидко і легко, а в подальшому правила буде переказати не складно. При цьому іноді дивують правила простих ігор на 2-4 сторінки. Як примудряються збільшити обсяг тексту водою, щоб правила виглядали переконливо. Наприклад, недавно я зробив огляд на гру 5 color , правила гри можна розповісти за пару речень, а правил на кілька сторінок.


А як ви ставитеся до читання правил? Або чекаєте, коли хтось розповість, як грати в гру? Та й у тих, хто знає правила гри, є своя перевага над іншими гравцями.

Отправить ответ

avatar
  Subscribe  
Notify of